Початок навчального року
Початок навчального року – це завжди приємно і дещо тривожно, тим паче в умовах воєнного стану. Як спланувати методичну роботу у закладі, як підтримати вчителя, вибудувати його власну траєкторію професійного розвитку? А ще як організувати освітній процес, аби зберегти ментальне здоров’я усіх його учасників, правильно оцінити навчальні досягнення здобувачів освіти. Про це йшла мова під час онлайн зустрічі заступників директора з навчально – виховної роботи. Цілі визначені, завдання окреслені. Крокуємо у завтра!
Дія. Цифрова освіта
Міністерство цифрової трансформації запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта», яка наразі доступна в мережі Інтернет за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua
На онлайн-платформі кожен громадянин може безкоштовно опанувати цифрові навички за новим сучасним форматом - освітні серіали. Наразі, на платформі доступний онлайн-курс «Тренінг для тренерів» https://osvita.diia.gov.ua/courses/training-for-trainers.
Освітній серіал для майбутніх тренерів з цифрової освіти. Серіал має формат живих прикладів, як треба проводити та будувати заняття із цифрової грамотності для людей різного віку. Після перегляду серіалу ви зможете:
- уявляти структуру ефективного заняття;
- мотивувати та надихати студентів;
- ефективно організувати навчальний процес;
- дізнатися, як реагувати на типові запитання учнів;
- знати про змішане навчання;
- орієнтуватися в платформах із онлайн-курсами;
- поширювати цифрову грамотність серед населення;
- долучитися в якості партнера до Дія.Цифрова освіта;
- навчати інших цифрової грамотності.
Річний план роботи школи як частина стратегії розвитку
Після розроблення стратегії розвитку школи перед директором постає важливе завдання – втілити її у життя. Заклад реалізує стратегію через систему планування, в основою якої — річний план роботи школи. Річний план дає змогу директорові ефективно організувати поточну діяльність закладу.
Річний план має бути для закладу робочим функціональним документом, у якому сплановано конкретні кроки для підвищення якості освітньої діяльності школи.
З чого розпочати роботу над річним планом
Кожен заклад самостійно обирає спосіб створення річного плану. Та оскільки річний план є комплексним документом, а його реалізація торкається всіх учасників освітнього процесу, до його розроблення варто долучити вчителів, учнів та їхніх батьків.
Робоча група спершу має проаналізувати виконання попереднього річного плану. Визначивши, що із запланованого вдалося виконати, а що ні, та які незаплановані завдання з’являлися, робоча група зможе ліпше спланувати наступний рік. При річному плануванні важливо враховувати результати самооцінювання закладу, щоб вдосконалити окремі напрями роботи школи.
Важливо під час аналізу минулорічного плану визначити, що завадило його виконати 100%. Наприклад, відсутність фахівців, які можуть виконати ті чи ті завдання, брак часу чи некоректне формулювання самих завдань, відсутність фінансування, на яке заклад розраховував. Такий аналіз дозволить робочій групі зрозуміти причини невиконання тих чи інших частин плану, а також запобігти цьому у майбутньому, передбачивши способи корекції.
Визначення цілей
Важливою частиною річного плану закладу є визначення цілей на навчальний рік та узгодження їх зі стратегічними цілями школи. Наприклад, якщо відповідні операційні цілі окреслено у стратегії розвитку на поточний навчальний рік, ці завдання можна дублювати у річному плані. Нагадаємо, операційні цілі визначають, як заклад буде досягати напрямів стратегічного розвитку та які кроки необхідно для цього зробити. Детальніше цілепокладання ми розглядали в матеріалі “Як розробити стратегію розвитку школи: план для директора”.
Структура річного плану
Кожен заклад має право на власний розсуд визначати структуру річного плану. Втім існують усталені практики, на які заклад може орієнтуватися.
Наприклад, структура річного плану може відтворювати структуру стратегії розвитку закладу. Такий підхід спростить підготовку плану та одночасно допоможе деталізувати поставлені у стратегії цілі та визначені завдання. Це і спрощує його підготовку, і відразу працює на деталізацію поставлених цілей та виконання завдань, які потрібні для досягнення очікуваного результату у перспективі розвитку закладу.
Другим варіантом структури плану можуть бути напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. У такому випадку в річному плані будуть враховані усі аспекти освітньої діяльності, представлені в етапах самооцінювання, яке школа має проводити щороку.
Наприклад, структура річного плану може мати такі блоки:
● освітнє середовище закладу освіти;
● система оцінювання здобувачів освіти;
● педагогічна діяльність працівників закладу освіти;
● управлінські процеси закладу освіти.
Третім варіантом структури може бути власний підхід до створення річного плану.
Важливо, щоб у будь-якому з варіантів структури річного плану документ містив:
· строки виконання;
· інформацію про відповідальних за реалізацію кожного завдання;
· форму узагальнення за результатами виконання (наказ, графік, розклад, аналітична записка, навчальний план тощо);
· відмітки про виконання.
Затвердження та комунікація річного плану
Схвалює річний план на своєму засіданні педагогічна рада.
Важливо пам’ятати, що після затвердження річний план має стати корисним і практичним робочим документом, а не залишитись черговою формальною частиною документообігу. Тому робота не має завершуватись на етапі затвердження річного плану. Необхідно його оприлюднити і пояснити всім учасникам освітнього процесу цілі та завдання, що мають бути виконані протягом року, здійснювати їх моніторинг, перегляд, доопрацювання.
Детальне річне планування роботи закладу та втілення цього плану в життя — це рух до досягнення поставлених у стратегії розвитку школи цілей та, як наслідок, — до покращення якості освітньої діяльності закладу.
Навчальний курс "Засоби для створення навчального відео, онлайн уроків"
МОН активно долучається до проєктів цифрової трансформації
https://mon.gov.ua/ua/news/mon-aktivno-doluchayetsya-do-proyektiv-cifrovoyi-transformaciyi
Сергій Шкарлет розповів про опитування учасників освітнього процесу щодо організації дистанційної форми навчання
https://mon.gov.ua/ua/news/sergij-shkarlet-rozpoviv-pro-opituvannya-uchasnikiv-osvitnogo-procesu-shodo-organizaciyi-distancijnoyi-formi-navchannya
Затверджено типову освітню програму для 5-9 класів ЗЗСО: навчальне навантаження учнів не збільшується, заклад освіти самостійно схвалює рішення щодо предметів етичного спрямування
https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-tipovu-osvitnyu-programu-dlya-5-9-klasiv-zzso-navchalne-navantazhennya-uchniv-ne-zbilshuyetsya-zaklad-osviti-samostijno-shvalyuye-rishennya-shodo-predmetiv-etichnogo-spryamuvannya
Роз’яснення МОН України щодо підвищення кваліфікації педагогів.
Роз’яснення МОН України щодо підвищення кваліфікації педагогів.
Питання підвищення кваліфікації турбує багатьох педагогів. Безперечно, підвищувати кваліфікацію потрібно, проте виникають логічні запитання.
- Хто вважається суб’єктом підвищення кваліфікації?
- Які до них висуваються вимоги, що дають змогу перебувати у законному руслі (ліцензії, дозволи і т.ін)?
- Чи можна звертатися до будь-кого із них? Як педагогу дізнатися, що пройшовши ті чи інші курси, вони йому «зарахуються»?
- Як щодо результатів підвищення кваліфікації? Чи вимагають вони особливої процедури затвердження?
За детальні роз’яснення вдячні Любомирі Мандзій – в.о. Міністра освіти і науки України.
Види підвищення кваліфікації
1. Навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
2. Стажування.
Також можуть бути визнані як підвищення кваліфікації:
- участь у програмах академічної мобільності
- наукове стажування
- самоосвіта
- здобуття наукового ступеня
- здобуття вищої освіти
Проте такі види підвищення кваліфікації мають особливості, які прописані у п. 26-30 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Варто зазначити, що вчитель самостійно обирає форми, види, напрями та суб’єктів підвищення кваліфікації.
Хто може підвищувати кваліфікацію педагога?
Суб’єкти підвищення кваліфікації:
- заклад освіти або його структурний підрозділ;
- наукова установа;
- юридична особа;
- фізична особа, в тому числі фізична особа-підприємець;
Всі суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.
Де можна підвищувати кваліфікацію педагогам?
Відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у:
- закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою;
- в інших суб’єктів освітньої діяльності.
Таким чином, суб’єктом підвищення кваліфікації фактично може бути будь-яка юридична чи фізична особа, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Важливо! При цьому не вимагається обов’язкове проведення ліцензування такої діяльності чи акредитації освітніх програм чи програм підвищення кваліфікації (пунктів 6 – 9 Порядку).
Що мається на увазі під освітньою діяльністю?
Звертаємо увагу, що освітня діяльність визначається як діяльність суб’єкта освітньої діяльності (фізичної або юридичної особи (закладу освіти, підприємства, установи, організації)), спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.
Підвищення кваліфікації може забезпечувати будь-яка особа, діяльність якої відповідає визначеним законодавством вимогам, яка буде обрана педагогічними працівниками та внесена до річного плану підвищення кваліфікації у встановленому порядку.
Визнання результатів підвищення кваліфікації
Відповідно до пунктів 6, 24 та 26 Порядку результати підвищення кваліфікації, у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження, при чому незалежно від включення чи не включення такого підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу.
Результати підвищення кваліфікації у інших суб'єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної ради відповідного закладу. Окремі види діяльності педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти можуть бути визнані як підвищення кваліфікації (пункти 26 – 30 Порядку).
Як проходить процедура визнання результатів підвищення кваліфікації?
Зважаючи на те, що керівник закладу та інші педагогічні працівники першочергово мають бути зацікавлені в належній роботі закладу освіти (установи) та підвищенні якості освіти, Порядок не регламентує внутрішніх питань, а саме за якими критеріями та процедурами визнавати результати підвищення кваліфікації та визнавати як підвищення кваліфікації окремі види діяльності педагогічних працівників.
Процедура зарахування окремих видів діяльності, їх результатів та обсяг підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів визначаються педагогічними радами відповідних закладів.
Тривалість підвищення кваліфікації
Для педагога загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти – не менше 150 год./5 років.
Для педагога дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти – встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше 120 год./5 років.
Для педагога вищої і післядипломної освіти – не менше 6 кредитів ЄКТС протягом 5 років.
Обсяг встановлюється в годинах та/або кредитах ЄКТС за накопичувальною системою. Один кредит ЄКТС – 30 годин.
Обсяг програми визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.
На що варто звернути увагу під час вибору суб’єкта підвищення кваліфікації?
- наявність інформації про нього у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), зокрема шляхом подання безкоштовного запиту на вебсайті Міністерства юстиції України;
- наявність вебсайту суб’єкта підвищення кваліфікації, оприлюднення на ньому програм підвищення кваліфікації і їх відповідність вимогам законодавства, зокрема пункту 10 Порядку;
- наявність зразка документа про підвищення кваліфікації, його оприлюднення суб’єктом підвищення кваліфікації на своєму вебсайті та наявність у ньому інформації, визначеної пунктом 13 згаданого Порядку.
Міністерство освіти і науки України підготувало роз’яснення щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Порядок стосується всіх шкіл, незалежно від форми власності та підпорядкування. Зокрема, в документі детально роз’яснюються питання, які найбільше викликають непорозуміння та запитання: форми і види підвищення кваліфікації, хто може бути суб’єктом підвищення кваліфікації, вимоги до програм та обсягів підвищення кваліфікації, планування підвищення кваліфікації та інші.
Відповідно до документу, алгоритм підвищення кваліфікації повинен бути наступним:
- самооцінювання власних професійних (фахових і загальних) компетентностей і педагогічної майстерності,
- усвідомлення потреби у підвищенні кваліфікації;
- отримання поради від колег за результатами відкритих уроків чи інших форм спостережень (моніторингу педагогічної діяльності педагогічного працівника);
- пошук суб’єктів підвищення кваліфікації, які здатні задовольнити ці потреби;
- вибір форми (форм) і виду (видів) підвищення кваліфікації, які ці суб’єкти можуть запропонувати для врахування потреб педагогічних працівників;
- підвищення кваліфікації.
Обсяги підвищення кваліфікації. Ключові позиції
- запроваджено накопичувальну систему визначення обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- педагогічні працівники мають підвищувати свою кваліфікацію щорічно, а загальна кількість академічних годин – не менше 150 протягом п’яти років;
- 10 відсотків загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами;
- законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педагогічний працівник має присвятити своєму професійному розвитку впродовж одного року;
- починаючи лише з 28 вересня 2017 року у педагогічних працівників з’явився обов’язок щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність, а загальний сукупний обсяг годин, виділених на підвищення кваліфікації, впродовж 5 років не може бути менше 150 годин. Це означає, що до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження якогось конкретного (і кимось безпідставно визначеного) обсягу підвищення кваліфікації;
- будь-яка вимога щодо надання документів, які підтверджують підвищення кваліфікації у 2020 році, станом на сьогодні є безпідставною і незаконною;
- педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період у межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.
Більш детальне роз’яснення планування підвищення кваліфікації на рівні закладу освіти, а також шаблони договорів, актів виконаних робіт, клопотання про зарахування підвищення кваліфікації, річний план підвищення кваліфікації та інші, читайте в офіційному документі.
http://teach-hub.com/novi-roz-iasnennia-mon-shchodo-pidvyshchennia-kvalifikatsii/
